Румунське мереживо: загальний опис технології - румунське мереживо Шнуркова мереживоплетіння гобелен

Румунське мереживо: загальний 

опис технології - 

румунське мереживо 

Шнуркова 

мереживоплетіння гобелен.

Румунське мереживо - народна творчість Румунії. У наш час це мереживо не дуже поширене, але краса і неповторність його - неминуща. Судіть самі - на фото скатертина в техніці румунського мережива. Іноді це мереживо називають також шнурковим. 

З найдавніших часів прикраса житла, будинки, квартири становила і становить основну роботу жінки по будинку. Вишивка і мережива сторіччями прикрашали як житло, так і одяг. Скатертина, деталі одягу, декоративний мотив під вазу або деталька на нічник в дитячу, - все це майстрині-господині робили своїми руками. Будинки ткали полотно і фарбували нитки і вовна для роботи. Сьогодні для виконання таких робіт можна використовувати найрізноманітніші матеріали і тканини (льон, поплін, шерсть та ін), а також кольорові нитки для вишивання (муліне, бавовна та ін.) 

Предмети прикрас, про які ми будемо розповідати в матеріалах цієї теми, складаються з мережив, гобелену та квіткових мотивів. Це - класика, основи румунського мережива. 

Необхідні матеріали 

Гобелен традиційно виконується на спеціальному полотні (канві), іноді - на простому (без візерунка) нейлоновому тюлі-сітці. Поєднання кольорів у декоративному візерунку підкреслює природні, природні форми візерунків - це може бути букетик польових квітів, гірлянда з маргариток, композиція з маків або яблуневих квітів. 

Зразок, який рекомендується виконувати на густому полотні, не слід робити на рідкому , і навпаки. У деяких випадках зразок можна виконувати на полотні з сірого невибіленої льону. Тканина замочується в гарячій воді, далі її сушать і ретельно випрасовувані, щоб вона після вишивки не дала інший усадки. Виконаний на такій тканині гобелен - дрібний, і виглядає дуже красиво. 

Для вишивки необхідно використовувати нитки, які не скачуються, найкраще муліне. У виняткових випадках можна користуватися шовковими нитками або Штопко. 

При виконанні зразка дуже важливо підібрати різноманітну гаму кольорів. Кількість ниток муліне вибирається залежно від виду тканини і малюнка. Наприклад, на сірому лляному полотні вишивають двома нитками муліне, на густий нейлонової тканини - трьома, а на рідкісній - чотирма нитками. Тобто, підбирається вже на ваш смак, щоб малюнок виглядав досить щільно і акуратно, інакше він не буде гармоніювати з Шнуркова елементами. 

Для гобелена потрібна спеціальна голка з подовженим вушком. При відсутності такої використовують кілька звичайних голок (по одній для кожного кольору). Голки тримають в спеціально виготовленій подушці з щільної тканини. Зараз у продажу в магазинах товарів для рукоділля є найрізноманітніші подушки і подушечки для голок, їх можна кріпити на палець, як колечко, можна кріпити на зап'ясті, як браслет. Кожна майстриня може вибрати для себе зручний варіант для роботи з великою кількістю голок. 

Після виготовлення гобелена вив'язують шнур гачком. Традиційно нитки для цього мережива називаються "румунськими макраме", вони випускаються в бобінах № 40/6. Можна використовувати і бобіни № 60/6. Якщо для шнура використовують нитки макраме № 40/6, вишивку всередині нього виконують нитками тоншими (для в'язання гачком), нпарімер, № 60/6. Якщо ж шнур в'яжуть з ниток № 60/6, вишивку всередині нього виконують нитками № 85/6 або № 27/2.

Детальніше про нитках і їх маркування ми поговоримо в окремій статті. 

Готовий шнур нашивають на тканину, де видрукуваний малюнок. Тканина може бути вибіленої або раніше використаної, важливо, щоб вона була міцною. Перш використану тканину рекомендується заздалегідь подкрахмаліть. Для виконання даної роботи необхідні швейні голки, маленькі ножиці, сантиметрова стрічка, тонкі в'язальні гачки (діаметри 0.6, 0.7 і 1 мм), наперсток. 

Переклад малюнка на полотно 

Для перекладу малюнка на полотно існує кілька загальноприйнятих методів. Основним і більш зручним з них є переклад за допомогою копіювального паперу. Після того, як малюнок моделі повністю нанесений на кальку, потрібно підготувати полотно для перекладу моделі - воно обов'язково має бути з усіх сторін більше, ніж площа моделі, на 6-8 см. Коли полотно підготовлено, потрібно зробити обробку на сторонах без крайок. Після цього полотно замочують у воді, потім ретельно пропрасовують. 

Беремо копіювальний папір (бажано НЕ чорного кольору, так як чорна копіювальний папір безнадійно бруднить тканину; бажано використовувати копіювальний папір, що продаються в спеціалізованих магазинах рукоділля), сліди якої потім легко витираються тампоном з вати. Натягуємо полотно, на нього накладаємо копіювальний папір фарбувальної стороною на всю площу матеріалу, щоб був охоплений весь малюнок. Потім кальку з нанесеним малюнком, копіювальний папір і полотно сколюють по краях і в середині шпильками з головками і добре відточеним олівцем переводять контур малюнка з кальки. Шпильки знімають, за винятком двох (на верхніх кутах праворуч і ліворуч від моделі), знімають копіювальний папір і звіряють модель з малюнком, нанесеним на полотно. Якщо перезняти не вся модель, знову вставляють копіювальний папір (стільки листів, скільки необхідно), перевіряють точність накладання. 

Якщо малюнок перезняв повністю, легко стирають полотно у воді з додаванням оцту або медичного спирту, а потім - у другій воді, з додаванням крохмалю. Добре нагрітою праскою гладять злегка просушенное полотно прямо по лицьовій стороні (по малюнку), щоб малюнок не паскудився, і по прямій нитці полотна, щоб малюнок не спотворився. 

Пріметиваніе шнура 

Для кожного малюнка уточнюється необхідний шнур, приблизна його довжина, а також місце, де він закріплюється. Після вибору моделі слід уважно прочитати її опис. Потім починають пріметивают шнур на тканину по контуру нанесеного малюнка. Для цього використовують допоміжну нитку жовтого, зеленого, блакитного або інших неяскравих кольорів. Небажано використовувати білі або кремові нитки, щоб не сплутати їх в кінці роботи з основною ниткою шнура при знятті вироби з полотна. Для пріметиванія шнура не підходять також нитки темних тонів, так як при пранні шнур може змінити колір. 

Щоб виріб не деформувалося, шнур пріметивают до полотна дуже щільно. При обрізанні потрібної довжини залишають 2-3 мм запасу шнура, щоб з'єднувальний шов не був помітний. Після обрізки шнура з'єднують його кінці. Накладення кінців шнура один на інший не допускається.