з 9Свастика
Сва́стика (санскр. svastika (स्वस्तिक)) — стародавній символ у вигляді рівнораменного хреста із загнутими на 90° вліво, або вправо раменами, що зустрічається у багатьох культурах. Назва походить від санскритських слів su («добре») і asti («буття»). У словян звучить як побажання «щасти». Цей символ дуже поширений і найчастіше пов'язаний з Сонцем.
Свастика — символ обертання навколо нерухомого центру. Обертання, з якого виникає життя. У Китаї свастика (Лей-Вен) колись символізувала сторони світу, а потім отримала значення «нескінченність», або число 10000.
Вважалося, що свастика приносить щастя, але тільки коли її кінці загнуті за годинниковою стрілкою (права свастика, або бонська). Якщо кінці заломлені проти годинникової стрілки, то свастика називається саусвастикою (ліва або буддійська) і має негативний вплив. Маги-зерванітивикористовували подвійну свастику — сполучену праву з лівою.
Свастика — святий символ у буддизмі, індуїзмі, джайнізмі, зороастризмі, бон. Крім того, свастика була символом багатьох богів: Зевса, Геліоса, Гери, Артеміди, Тора, Агні, Брахми, Вішну, Шиви, Ганеші, Сурї. В Індії також застосовують як оберіг по бокам дверей хати.
У ХХ столітті символ свастики став сприйматися негативно у країнах Західної цивілізації у зв'язку з використанням його нацистами, які називали його «гакенкройц» — кривий хрест, і як правило зображали похиленим як у вікінгів. [1] Водночас, по сьогодні свастика залишається позитивним символом добробуту і щастя у країнах Сходу — Індії, Китаї, Японії.
Зміст[сховати] |
[ред.]Історія
Найдавніші свастико-подібні символи відомі з зображень на кераміці, що датується 4 тис. до н.е. і належить культурі Вінча. Орнаменти-меандри Мезинської культури можливо схожі на свастику. В Україні зустрічається в багатьох археологічних культурах, в т.ч. трипільській. Символізм подібний до знаку Сонячний хрест. В Росії у народних орнаментах і банкнотах Тимчасового Уряду. Багато воїнських емблем періоду громадянської війни містять свастику.
| Ієрогліфічний знак — мандзі | 卍[1] | |
| Буддистський символ |  | Курильниця буддистського храму Сенсодзі в Токіо. |
| Картографічний знак | .svg) | Позначка для буддистського храму на японських картах |
| Мон самурайських родів:Цуґару, Хатісука, Хасекурата інші. |    | Герб японського посла Хасекури Цуненаґи на Акті надання йому громадянства Риму (17 століття). Мон — "ромбовий мандзі". Мон — "зворотний мандзі". |
| Емблема міста Хіросакі |  | Прапор міста Хіросакі з моном Цуґару. |
| Візерунок традиційного японського одягу | 卍 |
[ред.]Компютерний символ свастики
В таблиці символів стандарта Unicode є знаки китайських ієрогліфів 卐 (U+5350) та 卍 (U+534D).
[ред.]Галерея
- Свастика в європейській культурі
_01.jpg)
 | Ця стаття містить перекладений текст, що потребує уваги від когось, хто вільно володіє мовою оригіналу та українською. (грудень 2012) |
 | Цю статтю потрібно вікіфікувати, щоб привести її вигляд до стандартів Вікіпедії. (грудень 2012) |
- Свастика в російській культурі
- Свастика в культурі інших народів
- Свастика націонал-соціалізма
.svg)
.svg)
[ред.]Література
[ред.]Російською мовою
- Уилсон Томас. Свастика. Древнейший известный символ, его перемещение из страны в страну, с наблюдениями о перемещении некоторых ремёсел в доисторические времена / Перевод с англ.: А. Ю. Москвин // История свастики с древнейших времён до наших дней. — Нижний Новгород: Изд-во «Книги», 2008. — 528 с. — С. 3—354. — ISBN 978-5-94706-053-9.
(Это первая публикация на русском языке лучшего фундаментального труда по истории свастики, написанного куратором отдела доисторической антропологии Национального музея США Томасом Уилсоном, и изданного впервые в сборнике Смитсоновского института (Вашингтон) в 1896 году). - Акунов В. Свастика — древнейший символ человечества (подборка публикаций)
- Багдасаров Р. В. {{{Заголовок}}}. — 3000 прим. — ISBN 5-7619-0164-1
- Багдасаров Р. В. Мистика огненного креста. Изд. 3-е, доп. и исправл. — М.: Вече, 2005. — 400 с. — 5000 экз. — (Лабиринты тайноведения). — ISBN 5-9533-0825-6.
- Генон Р. Символы священной науки / Пер. с франц. Ника Тирос. — М.: Беловодье, 2002. — 496 с. — 3000 экз. — ISBN 5-88901-008-5.
- Генон Р. Символика креста / Пер. с франц. Т. М. Фадеевой и Ю. Н. Стефанова. — М.: Прогресс-Традиция, 2004. — 704 с. — 2000 экз. — ISBN 5-89826-196-6.
Изд. 2-е. — М.: Прогресс-Традиция, 2008. — 704 с. — 1500 экз. — ISBN 5-89826-196-6. - Генон Р. {{{Заголовок}}}. — ISBN 5-93454-095-2
- Городцов В. А. Археология. Каменный период. — М.; Пг., 1923.
- Драчук В. С. Системы знаков Северного Причерноморья. Тамгообразные знаки северопонтийской периферии античного мира первых веков нашей эры. — Киев: Наукова думка, 1975. — 176 с., вкл. 26 л. илл. — 10.000 экз.
- Елинек Ян. Большой иллюстрированный атлас первобытного человека. — Прага, 1985.
- Ивановская В. И. Орнаменты Древней Америки. — 2006.
- Качаева М. Сокровища русского орнамента. — Изд-во Белые альвы, 2008. — 202 с. — ISBN 978-5-91464-014-6.
- Керн Германн. Лабиринты мира / Пер. с англ. — СПб.: Азбука-классика, 2007. — 432 с. — 5000 экз. — ISBN 978-5-352-02036-4.
- Кутенков П. И. Ярга-свастика — знак русской народной культуры. Монография. — СПб.: Изд-во РГПУ им. А. И. Герцена, 2010. — 450 с. — ISBN 978-5-8064-1267-7.
- Куфтин Б. А. Материальная культура Русской Мещёры. Часть 1. Женская одежда: рубаха, понёва, сарафан. — М.: 1926.
- Москвин А. Ю. Крест без распятого // История свастики с древнейших времён до наших дней. — Нижний Новгород: Изд-во «Книги», 2008. — 528 с. — С. 355—526. — ISBN 978-5-94706-053-9.
- Рыбаков Б. А. Язычество древних славян. — М., 1994.
- Рыжакова С. И. Язык орнамента в латышской культуре. — М.: Индрик, 2002. — 408 с.+ 16 илл. — ISBN 5-85759-190-2.
- Смирнова И. М. Тайная история креста. — М.: Эксмо, 2006. — 320 с. — ISBN 5-699-17114-2; ISBN 5-699-17116-9.
- Тарунин А. В. Сакральный символ. История свастики. — М.: Белые альвы, 2009. — 544 с.: ил. — ISBN 978-5-91464-029-0.
- Трифонова Л. В. Декоративно-прикладное искусство Пудожья и Заонежья в собрании музея «Кижи». — Петрозаводск: ФГУП Истор.-архит. и этнограф. музей-запов. «Кижи», 2004. — 96 с. — 2000 экз. — ISBN 5-9900343-1-8.
- Эвола Ю. {{{Заголовок}}}. — ISBN 978-5-88934-426-1
[ред.]Примітки
- ↑ З серпня 1920 року свастику почали використовувати на нацистських прапорах, кокардах, нарукавних пов'язках. У 1945 році союзна окупаційна влада заборонила використання всіх форм свастики в Німеччині.
- ↑ Azerbaijani Carpets (англ.)
- ↑ Ли Хунчжи. Чжуань Фалунь Фалунь Дафа
.svg){kind=small}
Немає коментарів:
Дописати коментар